ўо таке св≥тло?

«датн≥сть бачити надзвичайно важлива, тому що з≥р дозвол¤Ї нам одержувати значну частину ≥нформац≥њ про зовн≥шн≥й св≥т. як ми бачимо? ўо ¤вл¤Ї собою те, що ми називаЇмо св≥тлом, ¤ке, потрапл¤ючи в наше око, викликаЇ зоров≥ в≥дчутт¤? ўо ж таке св≥тло? яким чином з його допомогою нам вдаЇтьс¤ бачити той надзвичайно широкий д≥апазон ¤вищ, ¤к≥ ми спостер≥гаЇмо?

ѕерш≥ у¤вленн¤ людей про св≥тло були досить нањвними з погл¤ду сучасних знань. ¬важалос¤, що з очей виход¤ть особлив≥ щупальц¤, ¤кими людина обмацуЇ вс≥ предмети. ¬≥дпов≥дно до сучасних даних, св≥тло маЇ подв≥йну природу: з одного боку це- електромагн≥тн≥ хвил≥, а з ≥ншого - пот≥к елементарних часточок - фотон≥в.

—в≥тло - це випром≥нюванн¤, але лише та його частина, що сприймаЇтьс¤ оком, тому св≥тло називають ще й видимим випром≥нюванн¤м.

ѕ≥д час поширенн¤ св≥тла про¤вл¤ютьс¤ його хвильов≥ властивост≥, а при взаЇмод≥њ з речовиною б≥льше про¤вл¤ютьс¤ властивост≥ часточок св≥тла. ƒокладн≥ше це вивчаЇтьс¤ в курс≥ ф≥зики у наступних класах.

Ѕудь-¤кий предмет стаЇ видимим одним ≥з двох способ≥в:

•  в≥н сам може бути джерелом св≥тла, ¤к, наприклад, електрична лампа, св≥ча або з≥рка, ≥ ми бачимо св≥тло, ¤ке безпосередньо випускаЇтьс¤ цим джерелом;

•  част≥ше ж видимий предмет в≥дбиваЇ св≥тло, що падаЇ на нього (джерелом св≥тла в цьому випадку може бути сонце, лампа або ще що-небудь).

«розум≥ти, ¤ким чином т≥ла випром≥нюють св≥тло, вдалос¤ лише у 20-≥ роки минулого стол≥тт¤; але у¤вленн¤ про те ¤ким чином св≥тло в≥дбиваЇтьс¤ в≥д предмет≥в виникло набагато ран≥ше, ≥ ми обговоримо його в розд≥л≥ Ђ¬≥дбитт¤ св≥тла.ї

"√ар¤ч≥" й "холодн≥" джерела св≥тла.

—онце - основне природне джерело св≥тла й тепла. “ому з найдавн≥ших час≥в в у¤вленн≥ людини св≥тло й тепло нерозривно зв'¤зан≥ м≥ж собою.

Ѕагатт¤, ск≥па, інотов≥ й газов≥ св≥тильники, нарешт≥ електрична лампочка - такий довгий шл¤х розвитку штучних джерел св≥тла.

 

” полум'њ багатт¤, ск≥пи й інотових ламп св≥тло випром≥нюЇтьс¤ розпеченими твердими часточками вуглецю. ¬ електричних лампах накалюванн¤ св≥титьс¤ розпечена металева нитка. “аким чином, до наших дн≥в людство в основному користуЇтьс¤ гар¤чими джерелами св≥тла.

јле в природ≥ зустр≥чаЇтьс¤ й "холодне" св≥тло, наприклад, св≥тло р≥зних св≥тл¤чк≥в ≥ пол¤рне с¤йво. —в≥тн≥ т≥ла в цьому випадку не розпечен≥.

¬ останн≥ роки одержав поширенн¤ "денне св≥тло" у вигл¤д≥ енергозбер≥гаючих ламп денного св≥тла. ÷≥ лампи в к≥лька раз≥в эконом≥чниш≥ за електричн≥ лампинакалюванн¤, ≥ њхнЇ св≥тло по в≥дт≥нку ближче до денного.

“≥ла, ¤к≥ випром≥нюють св≥тло, називають джерелами св≥тла. ƒжерела св≥тла д≥л¤тьс¤ на природн≥ й штучн≥ . ѕриродними джерелами Ї —онце, з≥рки, пол¤рне с¤йво, блискавка, де¤к≥ види комах, глибоководних риб.

ƒо штучних джерел св≥тла в≥днос¤ть р≥зн≥ лампи, св≥чка, екран телев≥зора, багатт¤, лазер. ƒе¤к≥ т≥ла не випром≥нюють самост≥йно, а св≥т¤ть в≥дбитим св≥тлом, наприклад, ћ≥с¤ць.

“очкове джерело св≥тла.

ѕри вивченн≥ св≥тлових ¤вищ зручно користуватис¤ пон¤тт¤м "точкове джерело св≥тла". Ќа практиц≥ вс≥ джерела св≥тла мають певний розм≥р. јле чим менше розм≥ри св≥тного т≥ла в пор≥вн¤нн≥ з в≥дстанню, на ¤ке ми оц≥нюЇмо його д≥ю, тим з меншою погр≥шн≥стю можна приймати його за св≥тну точку. Ќаприклад, що св≥титьс¤ кулька д≥аметром 1 см на в≥дстан≥ 30-35 м в≥д ока представл¤Їтьс¤ нам св≥тною точкою.

¬еличезн≥ з≥рки, у багато раз≥в переважаюче —онце, сприймаютьс¤ нами ¤к точков≥ джерела св≥тла тому, що перебувають на величезн≥й в≥дстан≥ в≥д «емл≥.