‘окусна в≥дстань.

–озгл¤немо спочатку властивост≥ опуклоњ л≥нзи.

«аф≥ксуЇмо л≥нзу в оптичному диску й направимона нењ пучок промен≥в, паралельних њњ оптичноњ ос≥. ћи побачимо, що промен≥ дв≥ч≥ переломлюютьс¤ - при переход≥ з пов≥тр¤ в л≥нзу й при виход≥ з њњ в пов≥тр¤. ” результат≥ цього вони зм≥н¤ть св≥й напр¤мок ≥ перетнутьс¤ в одн≥й точц≥, що лежить на оптичн≥й ос≥ л≥нзи; цю точку називають фокусом л≥нзи F. ¬≥дстань в≥д оптичного центра л≥нзи до ц≥Їњ точки називають фокусною в≥дстанню л≥нзи ≥ позначають л≥терою F.

як видно з досв≥ду, опукла л≥нза перетворить пучок паралельних промен≥в у зб≥жний, збираЇ його в одну точку. ќпуклу л≥нзу називають тому, збираючою л≥нзою.

” вс¤коњ л≥нзи два фокуси - по одному з кожноњ сторони.

‘окусною в≥дстанню л≥нзи називають в≥дстань в≥д оптичного центра до одного з фокус≥в - в≥др≥зок ќ F на малюнку праворуч. якщо через оптичний центр л≥нзи провести ¤ку-небудь пр¤му, що не зб≥гаЇтьс¤ з головною оптичною в≥ссю, то одержимо поб≥чну оптичну в≥сь - пр¤ма ќ1 ќ2 на малюнку. ѕромен≥, ¤к≥ йдуть паралельно до поб≥чноњ оптичноњ ос≥, п≥сл¤ переломленн¤ в л≥нз≥ зберутьс¤ в точц≥, що лежить на поб≥чн≥й ос≥ й називаЇтьс¤ поб≥чним фокусом - точка F1 на малюнку. ѕоб≥чних фокус≥в може бути неск≥нченно багато. ¬с≥ вони лежать на площин≥, що проходить через головний фокус перпендикул¤рно до головноњ оптичноњ ос≥ й називаЇтьс¤ фокальною площиною - пунктир на малюнку.

ѕучок паралельних промен≥в, ¤к≥ падають на розс≥ювальну л≥нзу паралельно до њњ головноњ оптичноњ ос≥, п≥сл¤ переломленн¤ в л≥нз≥ йде розб≥жним пучком. якщо продовжити переломлен≥ промен≥ на ≥ншу сторону л≥нзи (пунктир на малюнку л≥воруч), то вони перетнутьс¤ в головному фокус≥ розс≥ювальноњ л≥нзи. ÷ей фокус у¤вний, на в≥дм≥ну в≥д д≥йсного фокуса л≥нзи, що збираЇ.